на головну сторінку<  
на головну сторінку<    
    ON-LINE трансляція ДТРК "УТР"< в обрані форум на сайті  
увімкнути трансляцію телеканалу УТР<

23 : 00

Хочете подивитися?
> натисніть тут <<

07 : 00

Гімн України  

07 : 05

Новини "Пульс"  

07 : 30

Погода  

07 : 35

Територія дитинства  

07 : 50

М/с "Літаючий будинок"  

08 : 15

Х/т"День народження" . Олександр Літовченко  

08 : 35

Право  

08 : 55

Д/ф "Фантазії пана Леоніда"  
Увага!

ДТРК "Всесвітня служба "УТР" працює в оперативному режимі. Вся інформація подаватиметься в міру надходження матеріалів.
Вибачте за тимчасові незручності.

Дирекція програм УТР

 
  ВХІД ДЛЯ КОРИСТУВАЧА
  логін
     
  пароль
 
   
 
 

НОВИНИ


09.09.2004 . Захистити "солодку" галузь

Аналітичний огляд

Прем'єр-міністр України Віктор Янукович, представляючи 9 червня нинішнього року нового голову Вінницької облдержадміністрації Григорія Калетніка, доручив йому вжити невідкладних заходів щодо припинення ліквідації цукрозаводів. На той час в області, образно кажучи, було пущено "під ніж" шість цукроварень - найбільше в Україні. Така ж доля чекала ще на десять підприємств. Усе це посилювало соціальне напруження в регіоні. Безробітні цукровари вимагали від влади стати на їхній захист...

Чи ж змінилася за цей час ситуація на краще? Якими бачаться новому керівникові області шляхи виходу галузі з кризи? Про це на прохання "Президентського вісника" розповідає голова Вінницької облдержадміністрації, кандидат сільськогосподарських наук, заслужений економіст України Григорій КАЛЕТНІК.

ДовІдково

Площа під посівами цукрових буряків:
1990 р. - 202,5 тис. га, 2004 - 108,6 тис. га.

Валове виробництво цукросировини:
1990 р. - 5,7 млн. т, 2004 р. - 1,7 млн. т.

Середня врожайність коренів:
1990 р. - 283,9 ц/га, 2003 р. - 217 ц/га.

Виробництво цукру:
1990 р. - 751 тис. т, 2003 р. - 185 тис. т.

Кількість бурякосіючих господарств:
990 р. - 715, 2004 р. - 520.

Кількість бурякозбиральних комбайнів зменшилася за період з 1990 року на 36 %.

Затрати на 1 га бурякового поля у 2003 році збільшилися порівняно з 1990-м у 2,36 раза і становлять 2605 грн.

Кількість працюючих у бурякоцукровій галузі зменшилася із 100 тисяч осіб приблизно на третину.

Торік із 38 цукрозаводів переробляли сировину лише 22.

Так склалося історично, що на Вінниччині (порівняно з іншими регіонами) вирощують найбільше цукрових буряків і виробляють цукру. Найбільше в регіоні й цукрових заводів - за 150 років їх споруджено 38. Тож кожен п'ятий кілограм цукру саме наш.

Для вирощування високих врожаїв цукристих тут сприятливі природно-кліматичні умови. Цим пояснюється домінуюча роль галузі у структурі народного господарства області, а за півтора століття набуто значний досвід. Ми пишаємося династіями своїх цукроварів. Традиції і секрети цієї справи передаються із покоління в покоління...

Коли лунає заводський гудок, в усіх моїх земляків - дорослих і малих - світлішають обличчя. Вони розуміють: працюватиме підприємство - буде не тільки цукор. Цукроварні забезпечують поживними кормами тваринництво. Один з продуктів переробки коренів є сировиною для виготовлення спирту.

На жаль, останнім часом галузь втратила колишню славу. Частину вини за це мають взяти на себе ті, хто вирощує сировину, хоча і цукровари не безгрішні. Але найбільшої гіркоти "солодким" підприємствам завдали деякі з нових власників. Маю на увазі тих, хто безжально знищує матеріально-технічну базу цукроварень. Робить те, чого відновити вже нікому й ніколи не вдасться. Руйнація завжди була жахливим явищем, адже водночас з підприємствами руйнуються й людські долі...

Мені, людині, яка народилася на цій землі й весь час працювала тут, боляче за нинішній стан галузі. Тому одним з перших документів, підписаних мною як головою облдержадміністрації, стало розпорядження "Про збереження матеріально-технічної бази цукрозаводів", яким новим власникам рекомендувалося запровадити мораторій на ліквідацію підприємств та демонтаж технологічного обладнання. Але цього виявилося замало, адже всі цукроварні приватизовані. Отож власники мають повне право розпоряджатися ними так, як їм заманеться: чинне законодавство на їхньому боці. Довелося організувати зустріч з новими господарями і нагадати їм про моральні категорії, ще раз розтлумачили мету приватизації, яка полягає в пошуку ефективного власника. Найголовніше, чого прагнули, - порозуміння. Деякою мірою його вдалося досягти.

На мою думку, все було б набагато простіше, якби власники підприємств були місцевими. Однак вінницькі цукрозаводи належать підприємцям з інших регіонів. "Чужі", що не кажіть, проблем нашої землі не відчувають душею й серцем. Гірко про це говорити, але так воно і є.

З'ясувалося ще одне. Деякі нові господарі, як вони самі зізналися під час зустрічі, купуючи підприємства, не знали всіх тонкощів, а головне - складнощів цукрової галузі. Наприклад, що для ефективної роботи цукрозаводу, як стверджують фахівці, щороку на організацію виробництва потрібно витрачати приблизно 2-2,5 млн. грн. Удвічі більше - на забезпечення підприємства сировиною.

Після зустрічі зменшилося соціальне напруження насамперед навколо заводів, яким загрожувала небезпека ліквідації. Власник Моївського цукрозаводу відмовився від наміру демонтувати обладнання. Натомість прийняв інше рішення: продати підприємство. Про це він поставив до відома представників влади, пікетувальників, усіх заводчан. Стабілізувалася ситуація й на Удицькому цукрозаводі в Теплицькому районі. Припинено ліквідаційні роботи ще на двох.

Зазначене розпорядження захищає галузь взагалі й конкретні трудові колективи зокрема. Якщо раптом у когось знову засверблять руки взятися за старе, він повинен узгодити свої дії насамперед з районною (за місцем розташування підприємства), обласною держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, галузевим управлінням.

Ми прагнемо захистити галузь всебічно. Найперше вжили заходів, які загальмували руйнівний процес. Зокрема вирішили відкликати

(у встановленому порядку) з Господарського суду області заяви про відкриття ліквідаційних процедур і затвердження планів санації цукрозаводів. Контролювати цю справу доручено головам райдержадміністрацій: саме на них покладено відповідальність за виконання цього пункту розпорядження. Водночас звернулися з проханням до голови Господарського суду тимчасово, до затвердження відповідних законодавчих та урядових документів, утриматися від прийняття рішень про відкриття ліквідаційних процедур та затвердження планів санації, які передбачають відчуження майна, пов'язаного з технологічними процесами.

Ми добре розуміли, що уникнути конфліктів не вдасться. Без них не обходилося на жодному з уже ліквідованих підприємств. Непорозуміння між власниками й працівниками можуть виникати й на працюючих заводах. На такий випадок передбачили створення спеціальних комісій, які повинні детально вивчати ситуацію на конкретному підприємстві й вживати відповідних заходів. До їх складу мають входити представники трудового колективу, власника, райдержадміністрації, галузевого управління - всіх зацікавлених сторін.

Нині така комісія працює на Кирнасівському цукрозаводі у Тульчинському районі, де виникли проблеми з розрахунками за перероблений цукор-сирець. Представники районної й обласної державних адміністрацій разом з іншими членами комісії шукають шляхи виходу із ситуації. Щоправда, прийняття рішення значною мірою залежатиме від розслідування справи правоохоронними органами, які виявили факти порушення чинного законодавства.

У розпорядженні щодо мораторію на ліквідацію цукрозаводів визначено зобов'язання ще двох структур - регіонального відділення ФДМУ та управління з питань банкрутства. Першому рекомендовано чіткіше роз'яснювати учасникам зборів акціонерів ситуацію про можливі негативні наслідки після прийняття певного рішення, адже часто люди потерпають від того, що не мають достатньої інформації. Також висловлено побажання утримуватися від прийняття рішень про ліквідацію підприємств та демонтаж обладнання. Управлінню з питань банкрутства доручено сприяти створенню умов для відновлення платоспроможності цукрозаводів. На підприємствах, де обладнання вже демонтовано, вивчаємо можливість виготовлення іншої продукції (адже стіни й дах збереглися).

Проведена робота, попри всі складнощі, дала позитивний результат: процес знищення цукрозаводів загальмувався. Принаймні, обладнання не було демонтоване на жодному з них.

Важливо й те, що цукровари отримали надію на перспективу, на відродження галузі. Однак не можна не бачити зворотного боку медалі. Мораторій - не панацея від усіх бід. Це - лише тимчасовий запобіжний захід. За ним потрібні наступні кроки - відновлювати роботу цукроварень. Інакше колесо знову може повернутися назад: завод, який не працює, власнику не потрібний.

На мою думку, зупинити процес ліквідації вітчизняних цукрозаводів (і не лише на Вінниччині) не можна без внесення змін до законодавчо-нормативних актів. Свого часу "цукровий Донбас" ініціював прийняття Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру". Нас тоді підтримали, зокрема і Президент України. Закон став стабілізуючим і водночас стимулюючим чинником для вітчизняного цукровиробництва. Відміна давальницьких схем переробки коренів, перехід на розрахунки грошима позитивно позначилися на економіці галузі. Але так тривало недовго, з'явилася нова біда - сирцева.

Негативні наслідки від ввезення тростинного цукру наш регіон відчув також. Як народний депутат я вніс законопроект про підвищення митної ставки на ввезення цукру-сирцю, від чого держава отримала понад 200 млн. грн. додаткових надходжень. На моє тверде переконання, цукор-сирець можна завозити лише у разі форс-мажорних обставин: коли виробництво бурякового цукру не забезпечуватиме потреб внутрішнього ринку. Це можна визначити відразу після збирання врожаю.

Крім того, щоб тростинний цукор не "переходив дорогу" буряковому, слід обов'язково запровадити оптимальний розмір ввізного мита. Інакше більшість цукроварень перепрофілюють або ж відправлять на металобрухт.

Переконаний ще в одному: без відповідних стимулів вітчизняне бурякоцукровиробництво не зможе існувати. Це мені відомо з досвіду і як керівника господарства, і як представника Президента в районі, і як голови облради, нині - голови облдержадміністрації. Під час роботи у парламенті я підготував законопроект "Про стимулювання бурякосіяння і цукровиробництва в Україні". Його прийняття дасть можливість формувати нову цінову, тарифну, митну політику в галузі.

Нині Вінниччина пропонує на розгляд держави ще один документ - комплексну програму розвитку бурякоцукрової галузі України на перспективу. Умовно ми її назвали "Цукор 2005-2020". Якщо вдасться реалізувати всі запропоновані заходи, вітчизняні цукровари матимуть справді "солодке" життя. Ось окремі положення цього документа.

Насамперед необхідно щороку визначати обсяги виробництва цукру з вирощеної в Україні сировини. Щоб мати її більше й кращої якості, слід стимулювати тих, хто причетний до вирощування коренів. Так само, як і цукроварів. У розробці стимулів годі винаходити велосипед. Свого часу вони були відшліфовані до найменших подробиць. Суть зводилася до одного: всі учасники процесів виробництва сировини та її переробки були зацікавлені в тому, щоб отримати якнайбільше цукру на заводі. Вважаю, до цих стимулів нам варто повернутися і нині.

Другий пункт пропонованої програми - заборона ліквідації цукрозаводів. Хоча розуміємо, що старі малопотужні цукроварні потребують або технологічного переоснащення, або перепрофілювання. Якщо потужності таких заводів не будуть задіяні для виробництва цукру, держава мала б передбачити кошти на їх перепрофілювання, адже працівники не повинні від цього потерпати.

Програмою передбачено також зменшення ввезення цукру-сирцю, про що вже йшлося. Імпорт може бути допустимим лише у період міжсезоння. До речі, частину коштів, які надходять від імпорту цукру, варто спрямовувати на розвиток бурякоцукрової галузі.

У сезон цукроваріння на ринку зазвичай з'являється надлишок солодкого продукту. Тому слід визначити обсяги його закупівлі до Держрезерву. Наша область може продавати державі не менше 65 тис. т цукру.

Одним із стимулів, на нашу думку, є також дотування виробників сировини. Не всіх, звичайно, а лише тих, хто продає цукрозаводам значну кількість коренів, скажімо, не менше 2000 т. Ця цифра перевірена на практиці. Тому сільгоспформування, які досягають таких обсягів, дійсно заслуговують на підтримку.

Потребують фінансових дотацій також господарства, які займаються насінництвом. Часто сільгоспвиробники купують, як кажуть, кота в мішку. Спритники вдаються до фальсифікацій не тільки самого насіння, а й підробляють документи, що засвідчують його якість.

На Вінниччині цукровими буряками займаються й в індивідуальних господарствах. Скажімо, у 2002 році від них на заводи надійшло 345 тис. т сировини, торік - 308 тис. т. Це становить 18 % загальної кількості коренів, доставлених на заводи. Варто звернути увагу на проблему відносин між цукрозаводом та індивідуальним господарем, який продає сировину і не є платником ПДВ. Тому пропонуємо внести зміни до Закону України "Про податок на додану вартість". Їх суть - у поверненні цукрозаводам сум ПДВ, нарахованих на цукор, який вироблено й реалізовано з сировини, придбаної в господарствах приватного сектора, які не є платниками зазначеного податку.

Ще одна проблема полягає в тому, що процес вирощування і переробки цукрових буряків високозатратний. Обіг коштів у ньому повільний: сіють буряки навесні, а вироблений з них цукор реалізують аж взимку, а то й наступного року. Тому галузь потребує довгострокових кредитів під невисокі відсотки для придбання матеріально-технічних ресурсів.

Якщо вдасться запровадити зазначені заходи, господарства Вінниччини (та й інших областей) знову повернуться до розвитку буряківництва. Хоча воно й потребує великих затрат, та було і буде прибутковою справою.

Уже в нинішньому році загальні посіви цукрових буряків на Вінниччині збільшено на 4,3 тис. га. Результати обстежень цукристих, проведені фахівцями обласного управління сільського господарства і продовольства, дають підстави стверджувати, що область зможе виробити 250 тис. т цукру (торік мали 185 тис. т). Тільки б погода не підвела...

Готуються до виробничого сезону й цукровари. Однак працюватимуть не всі заводи. Торік було задіяно лише 22 із 38 підприємств. На десяти обладнання було законсервовано. Кожному керівникові заводу, що не працює, запропоновано чітко визначити причини зупинки виробництва, спільно з органами влади шукати вихід із становища. Головна біда відома: не всі заводи можуть забезпечити себе сировиною. Найкраще почуваються підприємства, які взяли в оренду землю й вирощують сировину самі. На жаль, окремі власники ставлять питання по-іншому: дасте нам сировину - запустимо завод. З такою позицією не можна погодитися. Деякі господарі цукроварень починають це розуміти. Принаймні кредитування виробників сировини цукрозаводами зростає: якщо торік на вирощування буряків вони надали господарствам грошових та товарних кредитів на суму 56 млн. грн., то вже нинішнього року - 93 млн. грн.

Незважаючи на всі зазначені негаразди у цукровій галузі, Вінниччина була і є найбільшим виробником цукру в державі. Переконаний: за цим показником ми не поступимося нікому.

 

 
10.12.2004
Металурги України звернулися до РНБОУ за допомогою далі >>
04.12.2004
Рішення Верховного Суду повернуло ситуацію в Україні в річище закону далі >>
29.11.2004
З”їзд луганських сепаратистів далі >>
09.09.2004
Україна без хліба не буде далі >>
09.09.2004
В Україні введуть пільговий проїзд для студентів приватних вузів далі >>
09.09.2004
Захистити "солодку" галузь далі >>
03.09.2004
Розмір зарплат і пенсій буде збільшуватися разом із збільшенням бюджету далі >>
03.09.2004
Відношення державного боргу до ВВП щорічно зменшується далі >>
03.09.2004
Будівельна галузь відроджується далі >>
25.06.2004
Бюджет 2005 року буде збалансованим далі >>
24.06.2004
Україна збільшить поставки сталі у Європу далі >>
24.06.2004
Кошти є в того, хто вміє з ними працювати далі >>
24.06.2004
Ліквідовано мережу підпільних цехів з переробки нафтопродуктів та виготовлення бензин далі >>
 

КУРС ВАЛЮТ

 

 

   

USD/UAH

5.33   5.412

EUR/UAH

6.956   7.24

RUR/UAH

0.188   0.2

   
 
 

ПРОГНОЗ ПОГОДИ

 
Київ
22.12.2004
ВДЕНЬ
-1 -2 оС
Хмарно
ВНОЧІ
-5 -7 оС
 

ЗАПИТАННЯ ДНЯ

 
 
Які програми повинні транслюватися на каналі?
 
 




 
 
 
 

АРХІВ

 
<< Грудень >>
П В С Ч П С Н
    1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31    

 

 

  Сайт оптимізований для перегляду броузерами Internet Explorer - 4.0 і вище,
Netscape Navigator- 7.0.
Мінімальне розширення 800 х 600
Розробка сайту intellCOM

Звязок з веб-мастером