на головну сторінку<  
на головну сторінку<    
    ON-LINE трансляція ДТРК "УТР"< в обрані форум на сайті  
увімкнути трансляцію телеканалу УТР<

12 : 45

Хочете подивитися?
> натисніть тут <<

01 : 00

Гімн України  

07 : 00

Гімн України  

07 : 05

Подія тижня  

07 : 20

Погода  

07 : 25

Бенефіс І. Поповича  

09 : 15

Зірковий гість  

09 : 45

Місце під сонцем  

10 : 10

Д/ф "Верховино, світку ти наш..."  
  ВХІД ДЛЯ КОРИСТУВАЧА
  логін
     
  пароль
 
   
 
 

НОВИНИ


27.12.2004 . Вступ України до Світової організації торгівлі не вплине кардинально на стан нашої економіки

Стенограма прес-конференції Валерія Пятницького, першого заступника міністра економіки та з питань європейської інтеграції, на тему: “Перспективи вступу України до Світової Організації Торгівлі у 2005 році”.

Валерій Пятницький: Добрий день! На початку я хотів би коротко розповісти які саме перспективи на нас очікують вже у 2005 році. По-перше, я думаю, ви всі отримали прес-реліз, де є інформація, ми вже зробили і основні підсумки – це те, що на сьогоднішній день ми практично завершили процес двосторонніх переговорів і з декількома країнами ми просто продовжуємо вести дискусію в режимі консультацій, уточнюючи ті чи інші моменти. І те, що вказано, що ми підписали 30 двосторонніх протоколів, інколи виникають питання а скільки ще треба? На сьогоднішній день, відверто кажучи, ще важко сказати. Це може бути ще п’ять, може бути один, а може бути і ніскільки. Тому що деякі країни просто кажуть, що ми завершили переговори і нам не потрібно жодного протоколу підписувати. Тому що ті домовленості, які вже на сьогоднішній день є, які зафіксовані, і передані до секретаріату Світової організації торгівлі, вони нас влаштовують.

Друга частина – це робота над звітом робочої групи. Цього року ми досягли суттєвого прогресу тому що вже маємо ту редакцію, яка практично, якщо і буде змінюватися, то в якихось деталях, якихось нюансах. В цілому вона вже представляє той варіант проекту звіту, з яким Україна буде ступати до СОТ. Уточнення, звичайно, стосуються тих змін в нашому законодавстві, нашому торгівельному режимі, які відбуваються, або які відбувалися протягом поточного року і деяких формулювань тих зобов’язань, які Україна буде на себе брати для того, щоб їх виконувати вже після вступу до СОТ. Це стосується як змісту зобов’язань, терміну виконання, тобто тих перехідних періодів, які ми отримуємо для виконання певних зобов’язань. І важлива частина, це також та законодавча робота, яка здійснюється тут всередині країни. Тому що яких би успіхів ми не досягали в рамках переговорного процесу, а вони дійсно суттєві, слід підкріпити ті домовленості, які ми вже сьогодні досягли, роботою над законодавством, над його прийняттям і, що найголовніше – над виконанням.

Тому що можна написати дуже багато чудових законів, можна їх прийняти, але потім мати проблеми з їх виконанням. Причому виконанням як з точки зору застосування в повсякденному житті, так і з точки зору створення необхідної інституційної інфраструктури, яка б дозволила і забезпечила в майбутньому прийняття тих чи інших законодавчих актів. Тому ці три основні напрямки нашої роботи, по яких я сказав, вони і становили основний зміст. Ми думаємо, що в цьому році ми якраз зробили все можливе, щоб реальність нашого вступу у 2005 році була вже дійсно, скажімо так, досяжною.

Якщо у вас будуть якісь запитання, деталі, які вас цікавлять, і стосовно переговорного процесу, так і окремих особливостей нашого спілкування з різними країнами, особливості тієї роботи, яка ведеться над законодавством, я з готовністю відповім. Єдине, що я хотів би ще наприкінці додати, що сьогодні весь акцент нашої роботи переходить всередину країни. Звичайно, у нас є серйозні очікування і сподівання, що виборчий процес, який на сьогоднішній день триває, і його закінчення, прозорі чесні вибори, вони дозволять нам дійсно досягти нашої мети по вступу до СОТ наступного року. Я думаю, що для цього є всі підстави. І ті країни, з якими ми на сьогоднішній день спілкуємось, вони дійсно теж дивляться у завтрашній день. Дякую.

Роман Яненко, програма “Діловий Світ”: як можливість введення квот на постачання риби може вплинути на переговори з Норвегією, і як вирішується питання інтелектуальної власності з США?

Валерій Пятницький: Те, що стосується квотування, то, як визнаєте, позиція Мінекономіки, власне моя позиція, як Першого заступника міністра, який відповідає за зовнішньо торгівельний режим, я категорично проти заходів, направлених на обмеження нашої торгівлі. Тим більше тих, які стосуються продукції, якої ми дійсно потребуємо.

Більше того, в рамках СОТ існує загальний принцип – скасування будь-яких кількісних обмежень. В рамках нашого співробітництва з Євросоюзом чітко записано, що 13-та стаття Угоди про партнерство і співробітництво, торгівля між сторонами здійснюється без будь-яких кількісних обмежень. Тому будь-яке введення подібних обмежень – це не просто порушення наших міжнародних зобов’язань, це і порушення нашого законодавства.

Тому на сьогоднішній день питання про введення квот на рибу, мені здається, не стоїть. Це на сьогодні неможливо. З Норвегією ми на сьогоднішній день врегулювали це питання. І більше того, наші останні зустрічі у Женеві показали, що норвежці готові підписати найближчим часом двосторонній протокол. Ми, фактично, завершили двосторонні переговори з Норвегією. Ми залишили проект цього протоколу на їх розгляд в Женеві, і очікуємо вже найближчим часом їх офіційну реакцію. Те, що стосується захисту прав інтелектуальної власності – надзвичайно важливе питання і в контексті нашого діалогу з США воно стоїть з точки зору необхідності прийняття закону про експорт-імпорт лазерних дисків, або внесення змін і доповнень до діючого законодавства. І це все стоїть на порядку денному. І на сьогоднішній день це один з першочергових законів, який мала б розглянути Верховна Рада, я думаю, вже в новому році.

Роман Яненко, програма „Діловий Світ”: Можете ще уточнити, які найскладніші моменти залишилися з протоколами?

Валерій Пятницький: З точки зору двосторонніх протоколів або доступу на ринки, проблем на сьогоднішній день практично немає. Навіть ті питання, про які ми говорили у сфері послуг, це питання пов’язані зі страховими послугами, банківськими, аудіовізуальними, то ми знайшли ті формули, які влаштовують на сьогоднішній день країни, які їх піднімали.

Якщо говорити про доступ на ринки товарів, і це стосується різних тарифів, то на сьогоднішній день ці переговори також практично завершені. І іде, фактично, в деяких випадках, уточнення. Переважно, уточнення технічні: виділяються якісь окремі коди для тих або інших видів продукції, для того щоб це задовольняло, інколи навіть ті системи класифікації, які застосовуються в різних країнах. Тобто тут теж завершений переговорний процес.

З ким він скоріше триває на сьогоднішній день і де ще є переговори по тарифах – це з Китаєм. Це єдині на сьогоднішній день переговори, які ідуть по тарифах. І що теж цікаво, нам надійшов лист від Киргизстану. Вони теж прийняли рішення продовжити з нами переговори. Хоча мені важко сказати про що. Але є таке бажання у Киргизстану. Маючи угоду про вільну торгівлю, вже нема про що говорити. Про тарифи, чи про послуги і так далі.

Якщо говорити про ті наші моменти, які мають бути представлені, в рамках засідання робочих груп, то це плани по гармонізації нашого законодавства в сфері санітарних і фітосанітарних заходів, але це знову ж таки план, направлений на гармонізацію після вступу України до СОТ. Це план по технічних бар’єрах, це такі найбільш суттєві. Зрозуміло, що до вступу, коли не прийняти такі нормативні документи, які стосуються, наприклад, митної оцінки. Є так званий документ в угоді про митну оцінку, як пояснювальні примітки. Нажаль, у нас такий розділ не ввійшов у Митний Кодекс і зараз стоїть питання про прийняття цього документа або як додатку до Митного Кодексу, або як окремого документа. Ми його вже розробили і передали до відповідних відомств, в яких зараз на погодженні цей документ. Пакет законодавчих актів по санітарних і фітосанітарних заходах теж розроблений, практично, силами і Мінекономіки, і з залученням експертної допомоги США, ЄС. З тим, щоб це законодавство вже відповідало навіть нормам ЄС, а не тільки СОТівським. Це також на сьогодні знаходиться на узгодженні, що нам також треба зробити і прийняти. І практично лазерні диски і цей пакет нормативних документів дозволяє сказати нам, що законодавчі питання в основному вирішені.

Звичайно, ми беремо на себе зобов’язання і врегульовувати питання щодо діяльності спеціальних економічних зон, але лише в тій частині, яка суперечить міжнародним нормам по оподаткуванню. Тобто оподаткуванню з точки зору переміщення товарів в режимі експорту-імпорту. Ще деякі невеликі питання, які знову ж таки, не стануть на заваді нашому вступу.

Уляницький Дмитро, інформаційна компанія “ПРОАГРО”: На якій стадії зараз переговори з Австралією, якщо я не помиляюсь, там складності були з цукром-сирцем?

Валерій Пятницький: Що стосується Австралії, я не знаю, чи хочуть вони до нас привозити свій цукор-сирець, але на сьогоднішній день жодного кілограма цукру-сирцю з Австралії ми не купуємо. Звичайно, в нас є інші торговельні партнери, які до нас постачають цукор-сирець. Я не назвав би навіть ті дискусії, які у нас тривають на сьогоднішній день з Австралією переговорами. Тому що це, скоріше, зустрічі, на яких з’ясовуються, скажімо так, окремі факти. І ці факти стосуються нашого режиму саме в секторі експорту, імпорту і регулювання виробництва цукру. Якихось спеціальних вимог, які б дозволяли нам просуватися по реформуванню цього режиму, до нас не надходило. Є вимоги загального характеру, які, скажімо, більше лежать у площині теорії, ніж практики. Тому сьогодні ми здійснюємо постійний обмін інформацією, постійні контакти, отримуємо велику кількість запитань з боку Австралії. Але я хотів би сказати, що навряд чи на цьому кінцевому відрізку часу Австралія стане на заваді нашого вступу до СОТ.

Андрій Писаревський, Інформаційно-аналітичний сервер UGMK.INFO: Зараз більшість галузей дотується, і це суперечить правилам СОТ. Які можливі гіпотетичні втрати в разі вступу України до СОТ і за рахунок чого вони будуть компенсуватися?

Валерій Пятницький: У світі взагалі практика субсидування різних галузей промисловості, сільського господарства, вона досить поширена. І це нормальна практика. Інше питання, яким чином застосовуються ці субсидії. Якщо ми, наприклад, говоримо про сільське господарство, то країни домовляються про зменшення впливу субсидій, або скорочення тих субсидій, які впливають саме на торгівлю. Якщо субсидії сприяють розвитку і вирішенню соціальних питань, природозахисних, відтворенню популяцій якихось тварин, створенню нових гібридів і так далі, то ці субсидії є нормальною підтримкою в сільському господарстві. На це витрачаються мільярди і мільярди доларів. Якщо ж говорити про підтримку тих чи інших галузей промисловості, то знову ж таки потрібно дивитись, на що виділяється ця підтримка. Той же досвіт ЄС, коли існують багаторічні програми соціального та регіонального розвитку. В цьому є свідчення того, що країни це застосовують, застосовують ефективно. Якщо це витрачається на стимулювання створення робочих місць, підвищення доходів населення у депресивних регіонах, це одна ситуація. І це не погіршує умови конкуренції на ринку.

Якщо субсидуються галузі, які є домінуючими і не переживають труднощів, знаходяться в регіонах, які не є проблемними, більше того, якщо ці субсидії просто надаються окремому підприємству з порушенням умов конкуренції на цьому самому ринку і ці умови конкуренції порушуються не між вітчизняним підприємством і іноземним, вони порушуються між своїми ж вітчизняними підприємствами, то такі субсидії в усьому світі вважаються забороненими. І держави застосовують відповідні заходи антимонопольного регулювання і тому подібне.

Тому я не бачу тут ніякого протиріччя між обмеженням чи скороченням субсидування і проблемами вступу до СОТ, або з втратою конкурентоздатності. Я можу сказати, наприклад, ситуацію, якщо ми створюємо спеціальну економічну зону або територію пріоритетного розвитку. І, умовно кажучи, одне підприємство розміщене в такій СЕЗ, а від нього за 10 кілометрів аналогічне підприємство виробляє в зовсім інших умовах ту ж саму продукцію, то це вже порушення умов конкуренції. Оце вже субсидування, яке навряд чи можна вважати доцільним. Субсидування направлене на ті заходи, які дозволені в усьому світі, а це спектр досить широкий, не викликає запитань.

Кирило Хорошилов, телеканал НТН: Валерію Тезійовичу, можете просвітити? Коли наступного року буде самміт СОТ, чи значить це, що коли там у порядку денному з’явиться „українське питання”, воно буде прийняте. Тобто суто технічне питання, будь-ласка.

Валерій Пятницький: Наступна конференція міністрів СОТ запланована на кінець 2005 року, десь приблизно у грудні у Гонг-Конзі. Для того, щоб ми з’явилися в порядку денному цієї конференції, необхідно не пізніше, аніж до середини року завершити взагалі переговорний процес, отримати звіт робочої групи, своєрідне підтвердження, що цей процес завершений. Тому в нас, насправді, залишилося не так багато часу. Тобто, буквально відлік пішов вже на тижні-місяці. І якщо ми не завершимо цей процес до середини року, ми просто не з’явимось в порядку денному конференції.

Ганна Луканська, „Голос України”, : Скажіть, будь-ласка, коли буде визначено дату чергового засідання робочої групи? І друге питання. Після засідання Групи високого рівня з ЭЕП з’явилась інформація в мас-медіа, що четвірка домовилась про деякі взаємні поступки на переговорах з СОТ. Чи не могли б Ви сказати, які саме поступки?

Валерій Пятницький: Орієнтовно, наступне засідання робочої групи має відбутися наприкінці січня наступного року. На сьогоднішній день ми вже відправили всі необхідні для цього документи, щоб країни-члени СОТ отримали час на матеріали, які вони запитували. Що стосується домовленості в рамках Групи високого рівня про якісь спільні поступки, то, відверто кажучи, сьогодні ми не ведемо розмови про якісь спільні кроки, пов’язані з поступками. Нам немає чим спільно поступатися. У кожного з нас свій переговорний процес, свій переговорний режим, свій розвиток тих чи інших галузей, своя структура економіки. І в рамках СОТ, я думаю, ми будемо і найближчим часом діяти кожний індивідуально.

Роман Яненко, програма “Діловий Світ”: скажіть будь-ласка, чи змінилася якось позиція України на переговорах після того, як Верховна рада продовжила мораторій до на продаж землі? Фактично, до 2010 року не буде реальних інвестицій в село? Якою Ви бачите політику України по захисту виробників українських?

Валерій Пятницький: Якщо говорити про вплив рішення про продаж або не продаж землі на вступ до СОТ, то я думаю, що в такому короткотерміновому відрізку часу це не вплине. Тому що, відверто кажучи, це не є питанням про яке домовляються в рамках СОТ. Різні країни застосовують різні режими продажу або не продажу землі. І це не є предметом хоч якоїсь угоди, яка існує в рамках СОТ. Принаймні на сьогодні.

Якщо говорити про те, яким чином це вплине на залучення чи незалучення інвестицій, то по-перше, якщо говорити про продаж землі сільськогосподарського призначення, то в багатьох країнах така земля не продається. Вона може передаватися в оренду довго- чи короткострокову. І я думаю, що в даному випадку інвестиції в цю сферу будуть залежати від того, наскільки в нас буде стабільна економічна ситуація, стабільна політична ситуація, нормальне законодавство. Тобто будуть умови, дійсно сприятливі для інвестицій.

На сьогодні з тих контактів, які я маю з представниками багатьох країн, то це є досить привабливою для інвестицій і дійсно країни на сьогоднішній день чекають якраз стабілізації ситуації, яка в нас зараз є. Ті ж самі європейці. Ми стали сьогодні поруч. Вони з зацікавленістю дивляться і пропонують різноманітні проекти, направлені на інвестування. Зокрема, одне з питань, яке перед нами стоїть. Ми застосовуємо експортні мита на вивіз живої худоби. Тобто, стримуємо вивіз живої худоби, шкіри і так далі. В той же час, цілий ряд країн, тих же європейських, проявляють дуже серйозну зацікавленість, щоб інвестувати в галузь вирощування великої рогатої худоби. І вони готові прийти на цей ринок, якщо ми лібералізуємо його і знімемо ті обмеження на експорт, які існують. Тому що вони зацікавлені вкладати в цю галузь, вирощувати тут велику рогату худобу, і племінну, а потім експортувати її на різні ринки без обмежень.

Юрій Лукашин, „Экономические Известия”: відомо, що Ви їздили до США, де обговорювали проект звіту робочої групи. Можете розказати про підсумки цього візиту і про найбільш проблемні у двосторонніх переговорах, і коротко про консультації в рамках інших двосторонніх переговорів?

Валерій Пятницький: Протягом останніх місяців українська делегація, яка веде переговори по вступу до СОТ відвідала декілька країн і ми підписали в цих країнах декілька протоколів. Це такі країни, як Шрі-Ланка, Монголія, пройшли переговори в Китаї. Якраз візити до цих країн і зустрічі на найвищому рівні дозволяють дійсно прискорити процес завершення переговорів. В Монголії у нас були зустрічі на рівні прем’єр-міністра, на рівні ключових міністрів. І той переговорний процес, який в Женеві тривав роками, там він завершувався протягом буквально одного-двох днів і це дійсно ті домовленості, які влаштовують обидві сторони.

Якщо говорити про найбільш складні переговори, то це з Китаєм. І тут, я думаю, нам ще доведеться попрацювати над узгодженням тих позицій, які існують у обох сторін. Тому що ми не можемо в односторонньому порядку іти на ті заходи, які виходять за рамки традиційних вимог, які висуваються до країн-членів СОТ.

Якщо говорити про візит до США, то ці консультації носили робочий характер. З США і ЄС у нас відбувається дійсно набагато більше консультацій, ніж з іншими країнами-членами СОТ. Ми відпрацьовуємо якраз з цими членами СОТ звіт робочої групи дуже детально. Під час цих робочих консультацій ми вивіряємо буквально до формулювань і окремих деталей кожний розділ. Тому що всі члени мають можливість детально вивчати до певного часу ті документи, які ми подаємо, ті документи, які потім розглядають інші країни. І узгодження позицій саме з цими двома країнами-членами дозволяє нам вже зняти якщо не сто відсотків питань, то 99% питань, які виникають взагалі в рамках нашого переговорного процесу з СОТ. В Штатах ми мали дійсно конструктивний діалог і сьогодні є відчуття досить суттєвої підтримки і готовності США дійсно допомогти в подальших переговорах.

Телекомпанія НТН: Які вигоди від вступу до СОТ Україна отримає найшвидше?

Валерій Пятницький: Ви знаєте, вступ до СОТ у нас триває так багато років, що ми настільки протягом цього часу змінили свій торговельний режим, що від того, що сьогодні ми не член СОТ, а завтра раптом станемо членом СОТ, то на дворі нічого не зміниться, все буде нормально. Тому що більшість наших зобов’язань ми виконуємо вже на сьогоднішній день.

Якщо говорити з точки зору ефектів, то на сьогоднішній день вони різнопланові. Економічні ефекти, вони будуть, звичайно, дещо пролонговані в часі. Тому що умовно кажучи, якщо ми маємо зараз декілька десятків угод про торговельно-економічне співробітництво з різними країнами, ми з ними торгуємо в режимі найбільшого сприяння, то в цьому випадку ми отримуємо відразу ще сотню угод про торгівлю в режимі найбільшого сприяння. І буде залежати вже від наших суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, як вони цим скористаються. Будуть виходити на ці ринки, чи не будуть. Чи скористаються вони тим, що доступ ресурсів з різноманітних джерел, з різних країн, покращиться. Чи скористаються країни-члени СОТ, особливо наші найбільші партнери, нашим ліберальним режимом в сфері послуг і сюди прийдуть інвестиції.

Найбільша вигода, те що ми станемо більш прогнозованими, передбачуваними, більш відкритими, і з нами буде легше вести будь-який діалог. Я наведу такий простий приклад. Після вступу до СОТ у нас, я думаю зникне той головний біль, який існує сьогодні. До нас застосовують кількісні обмеження по сталеливарних виробах. Це не можна буде застосовувати. І будь-які інші кількісні обмеження. Якщо говорити про застосування різних захисних заходів, то ми сподіваємось, що якщо навіть ми не отримаємо ринковий статус до вступу у СОТ, то якраз вступ відкриває для нас можливість отримання статусу країни з ринковою економікою.

Тобто може бути такий цікавий політичний ефект, коли у нас ще одна больова точка зникне. Дуже часто, в різних переговорах , елемент нашого не членства в СОТ різні країни використовують по різному. Тому що деякі країни в контексті переговорного процесу ставлять питання, які до СОТ не мають жодного відношення. Тобто це такий своєрідний дрібний шантаж. Навіть цей елемент просто зникне. Тобто ми будемо більш впевнено почуватися взагалі в системі міжнародної торгівлі.

Ми зможемо не тільки підлаштовуватися під правила. Ми будемо цікаві для багатьох угруповань з точки зору нашої участі у формуванні правил. Тому що сьогодні не окремі країни формують правила. Сьогодні навіть в рамках переговорного процесу, який іде в рамках СОТ, сформувалися групи країн. Є так звана двадцятка, в яку входять Китай, Бразилія, багато інших суттєвих гравців на міжнародному ринку. Вони вирішують свої питання, наприклад, щодо сільського господарства. Вони можуть спільно вирішувати це питання, впливаючи на нові угоди. Ми на сьогоднішній день просто відлучені від цього процесу.

Юрій Єрьомін, „Українські новини”: Ви можете розкрити суть домовленостей з турками і можливі проблеми вступу до СОТ через обмеження експорту сировини?

Валерій Пятницький: Я почну з кінця. Введення будь-яких обмежень створює проблеми. Тому що це обмеження, коли ми порушуємо ті міжнародні зобов’язання, які у нас на сьогодні є. Більш того, якщо ми ведемо переговори про лібералізацію торгівлі, то, я думаю, нерозуміння будуть викликати будь-які кроки, направлені на обмеження вільного руху товарів. І якщо ми декларуємо входження в різні інтеграційні угруповання, які якраз свою діяльність базують на зніманні бар’єрів, то створення бар’єрів не сприятиме нашому вступу до СОТ. Можу навіть більше сказати – воно буде просто блокуватись.

Що стосується наших домовленостей з Туреччиною, то взагалі будь-які домовленості носять характер попередній. Тому що до тих пір, поки ми не стаємо членами СОТ, поки ми не ратифікуємо той протокол, який в нас буде підписуватися з СОТ про наше членство, це носить характер таких тимчасових домовленостей. Тому на сьогодні говорити про якісь деталі, я думаю, я утримаюсь. Що нам дійсно треба робити, що ми будемо робити, це, лібералізуючи торгівлю, зменшувати будь-які експортні обмеження. Навіть ті, що існують. І це стосується як експортних обмежень по металобрухту, брухту кольорових металів, по насінню соняшника, шкірам, великій рогатій худобі і так далі.

Ярослава Карпенко, інформаційно-аналітичний сервер UGMK.INFO: раніше ми купували російську нафту і ціна її постійно росла, тому що ростуть їх експортні мита. І зараз російська Дума прийняла рішення скасувати ПДВ і підвищити мито. Наскільки сприятливим буде таке рішення для України і чи не відбудеться ріст цін на нафту для українських нафтопереробних заводів і подорожчання бензину?

Валерій Пятницький: З точки зору вступу до СОТ, я можу сказати який в нас позитив з цього. Це те, що режим справляння ПДВ стає уніфікованим. Тому що питання справляння різного ПДВ, або застосування різних систем ПДВ, воно створює і проблеми в рамках переговорного процесу. ПДВ і всі податки повинні стягуватися одноманітно з усіх країн-членів СОТ, країн, які вступають і так далі.

Те, що стосується застосування експортних мит, або підвищення. Росія підвищує ці мита незалежно від того, бажаємо ми цього чи ні. І вона застосовує експортні мита до всіх країн-членів СОТ, будемо ми членом цієї організації чи ні. І з цим ми також нічого зробити не можемо.

Чи впливатиме це на ціну? Звісно, будь-яке підвищення різноманітних експортних мит, воно буде впливати на ціну. Але тут, я думаю, також буде впливати і те, наскільки ми будемо залежати від єдиного джерела постачання, чи є в нас альтернативи. Чи зможемо ми купувати не тільки нафту, а, можливо, готові нафтопродукти. Це буде впливати на ціну. Ми не єдині в цьому. Тому тиск на Росію з точки зору регулювання цього ринку, як ви знаєте, існує з боку ЄС, з боку інших країн. Рівень цін зараз на українському ринку є нижчим, ніж рівень у наших сусідів. Я думаю, що ціни будуть вирівнюватись і поступово зростати. Тому що навіть скільки ми їздили, ціни скрізь на пальне, набагато вищі ніж в Україні. Просто скрізь. Причому в країнах, які набагато бідніші, аніж Україна.

„Українські новини”: Я ще раз хотів би уточнити, стосовно ліцензування експорту залізорудної сировини і можливі проблеми на переговорах по СОТ.

Валерій Пятницький: Якщо говорити про ліцензування, або застосування будь-якої системи контролю, зокрема якщо ви називаєте залізорудну сировину, то, звичайно, це буде справляти вплив на наші будь-які двосторонні контакти з тим же самими Євросоюзом, які стосуються торгівлі сталеливарними виробами. Тобто на це не можна закривати очі і казати, що сталеливарні вироби це одне, а залізорудна сировина це інше, кокс це ще щось третє, металобрухт – щось четверте і тому подібне. Звичайно всі ці питання взаємопов’язані. Зрозуміло, що всі ці питання стоять і будуть стояти на переговорах, особливо в двосторонніх переговорах, зокрема з країнами ЄС. І нажаль кількість цих питань чомусь в якомусь плані навіть зросла. І що головне. На мою думку, ті питання, які стосуються, як правило, контрактних відносин між підприємствами, їх господарської діяльності, їх намагаються перевести в контекст зовнішньоекономічної діяльності і застосовувати інструменти, які стосуються регулювання зовнішньоекономічного.

Чи буде застосовано ліцензуванні чи ні. Якщо навіть буде застосовано, то воно носить, або буде носити, тимчасовий характер. І все-таки ми намагаємось застосовувати систему, яка діятиме автоматично. Тобто просто для моніторингу ситуації на цьому ринку. Тобто за експортними потоками, для того, щоб розуміти баланс тих чи інших сировинних ресурсів, які присутні на українському ринку. І для того, щоб зменшити тиск з боку тих чи інших структур, які лобіюють ці рішення на введення таких жорстких обмежень, ліцензування це найм’якший вид обмеження. Я можу так сказати. До питання ліцензування імпорту чи експорту, звичайно, в рамках СОТ відносяться досить чутливо, і ця система повинна бути прозорою, щоб було зрозуміло для чого вона вводиться, і не ставати якимось додатковим обмеженням на шляху вільного руху товарів.

Андрій Писаревський, UGMK.INFO: Зараз у нас по занижених цінах відпускається для населення електроенергія і газ. Чи немає якихось вимог з боку СОТ по лібералізації цього ринку?

Валерій Пятницький: Те, що продається на внутрішньому ринку для споживання населенням, на сьогодні в рамках СОТ у нас жодних проблем не виникає. І, зрозуміло, що це мало впливає на торгівлю, на експорт або імпорт якоїсь продукції. Тому я думаю, що ця ситуація буде поступово виправлятись, розцінки будуть вирівнюватись після того, як у нас буде зростати рівень зарплат, пенсій, рівень добробуту населення. З точки зору СОТ тут немає ніяких питань.

 

 
06.01.2005
Нова радість стала далі >>
06.01.2005
Кучма відправив у відставку всіх міністрів далі >>
06.01.2005
Дімітрій Рупель: демократичний процес в Україні відбувається успішно далі >>
06.01.2005
Ющенко та Саакашвілі підписали Карпатську декларацію далі >>
06.01.2005
Кабмін доручив тимчасово припинити приватизацію держвласності далі >>
06.01.2005
Нас багато. Аж 6 мільярдів чоловік далі >>
06.01.2005
Між Києвом і Москвою відкриють прискорене залізничне сполучення далі >>
06.01.2005
Верховний Суд України розгляне скаргу Януковича далі >>
05.01.2005
Президент України прийняв відставку Віктора Януковича далі >>
05.01.2005
В Україну прибув Діючий Голова ОБСЄ, міністр закордонних справ Словенії Димитрій Рупель далі >>
05.01.2005
Польща готова сприяти адаптації українського права до стандартів ЄС далі >>
05.01.2005
Берлусконі привітав Ющенка і запросив його до Риму далі >>
05.01.2005
Траса «Київ-Одеса» залишається безкоштовною далі >>
05.01.2005
Україна буде купувати туркменський газ на 30% дорожче, ніж торік далі >>
05.01.2005
У Південно – Східній Азії зникли безвісти 17 українців далі >>
05.01.2005
Томенко: у нової влади можуть бути проблеми з кадрами далі >>
05.01.2005
Київ став Європейським регіоном року далі >>
04.01.2005
Янукович подав у відставку далі >>
04.01.2005
«Нафтогаз України» домовився з Туркменістаном про газ далі >>
04.01.2005
Перетин кордонів ускладнюється далі >>
04.01.2005
Шевченко побудує в Києві інтернат для майбутніх футболістів далі >>
04.01.2005
Лавринович: Україна прагне наблизити національне законодавство до міжнародних норм далі >>
04.01.2005
Лавров: Росія не буде заважати членству України і Грузії в НАТО і ЄС далі >>
04.01.2005
Новорічне звернення Президента України Леоніда Кучми до українського народу далі >>
31.12.2004
Подячний молебень з нагоди 1016-ї річниці хрещення Русі-України далі >>
 

КУРС ВАЛЮТ

 

 

   

USD/UAH

5.33   5.411

EUR/UAH

7.073   7.361

RUR/UAH

0.188   0.2

   
 
 

ПРОГНОЗ ПОГОДИ

 
Київ
09.01.2005
ВДЕНЬ
+2 +3 оС
Хмарно
ВНОЧІ
0 -1 оС
 

ЗАПИТАННЯ ДНЯ

 
 
Які програми повинні транслюватися на каналі?
 
 




 
 
 
 

АРХІВ

 
<< Січень >>
П В С Ч П С Н
          1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31            

 
 

 

  Сайт оптимізований для перегляду броузерами Internet Explorer - 4.0 і вище,
Netscape Navigator- 7.0.
Мінімальне розширення 800 х 600
Розробка сайту intellCOM

Звязок з веб-мастером